Щільна бавовна, льон і джинс сохнуть довше, а заломи на них тримаються сильніше. Якщо одразу взяти надто гарячу підошву, край може стати блискучим або жорстким. Тому для таких речей праска парова має працювати з постійним паром, чистою водою й рівним нагрівом. Тут важливіший правильний порядок дій, а не сила натиску.
Спочатку краще прасувати речі, яким потрібна нижча температура, а вже потім переходити до щільної бавовни, льону й джинсу. Режим виставляють до контакту з тканиною, а перший рух роблять на непомітній ділянці. Якщо волокна пересохли, їх зволожують і дають воді рівномірно розійтися.
Кераміка добре ковзає по тонших сорочках, а підошва з нержавіючої сталі підходить для частого прасування щільних речей. Вертикальний пар допомагає освіжити піджак або штору, але глибокі заломи на льоні краще прибирати на дошці. Паровий удар застосовують лише там, де звичайної подачі недостатньо.
Комір прасують з вивороту, потім із зовнішнього боку. Манжети проходять від країв до середини без натягу. Темний матеріал захищають серветкою, а для речей з еластичними волокнами зменшують температуру й рухаються швидше. Після прасування воду з резервуара зливають, якщо техніка стоїть без роботи.