Ігор Лосич, прикордонник із Вінницької області, приєднався до бригади «Гарт» після мобілізації 14 вересня 2024 року. За десять місяців на передовій без ротації він узяв участь у п’яти контактних боях, пережив важке поранення, ампутацію та нині проходить реабілітацію.
Перший період служби Ігор виконував бойові завдання як навідник СПГ-9. Щодня працював на позиціях, а коли виникла потреба терміново посилити піхоту, без вагань виконав наказ. Позиція прикордонників була у лісосмузі на узгір’ї. Основна лінія оборони російських військ розташовувалася за 350–400 метрів, а ще одна посадка, куди періодично просочувалися окупанти, була всього за 60 метрів від українських окопів.
Ворог постійно обстрілював позиції з артилерії, мінометів, СПГ та атакував дронами. В окремі дні по прикордонниках прилітало до двадцяти разів. Саме в таких умовах Ігор готувався до свого першого бою у складі піхоти.
Через кілька місяців під час ще одного стрілецького бою російська розривна куля влучила йому у стегно та розірвала артерію. Життя бійцю врятував «дозорівець» Іван, який наклав два турнікети й зупинив кровотечу. Після цього Ігор десять годин пролежав у бліндажі, а потім четверо побратимів майже вісім годин тягнули його на санях до місця евакуації.
Нині Ігор Лосич проходить реабілітацію в одному з відомчих санаторіїв Державної прикордонної служби України. Найбільше він шкодує, що після високої ампутації вже не зможе повернутися до війська, але переконаний, що й поза строєм робитиме все можливе для української Перемоги.