Гвардієць Юрій: від АТО до повномасштабної війни

Юрій, гвардієць з Харкова, розпочав свою службу в армії у 2015 році, пройшовши АТО та отримавши поранення. Після початку повномасштабної війни він знову став на захист України. Історію військовослужбовця представила пресслужба 5-ї Слобожанської бригади «Скіф». Юрій вирішив приєднатися до війська у 2015 році, адже не міг залишатися осторонь. Він служив у патрульному батальйоні 5-ї Слобожанської бригади, де його командири сформували його як військового, передавши досвід, що не раз рятував життя. Навесні 2016 року Юрій вирушив у зону АТО, де бій під Верхньоторецьким став його першим серйозним випробуванням. “Там я зрозумів, що таке активні бойові дії. Постійні обстріли, регулярні сутички. Я був гранатометником”, — згадує він. Саме там він отримав своє перше поранення — осколкове після мінометного обстрілу, один з уламків якого досі залишився в нозі. Пізніше він отримав і кульове поранення. У 2017 році на Луганщині стався епізод, який Юрій називає незвичним: окупанти випадково зайшли на позиції українських військових, що призвело до взяття полонених. Паралельно зі службою він здобув юридичну освіту та працював помічником адвоката. Але 24 лютого 2022 року все змінилося. “Мене розбудили знайомі: «Почалася війна». Я одразу зателефонував сестрі, яка також була військовою, а потім брату, і ми разом поїхали до військкомату. Поки інші виїжджали з Харкова — ми їхали туди”, — розповідає Юрій. Він приєднався до підрозділу розвідки спецпризначення 3-ї бригади оперативного призначення, виконуючи бойові виходи, після яких ворог втратив техніку і живу силу. Один з боїв на початку повномасштабного вторгнення відбувся на під’їздах до Харкова, де його підрозділ зустрівся з кадирівцями. “Товариш каже: «Там чеченці, стрьомно». Я відповідаю: «А що, вони вмирають якось інакше?» Бій був коротким і жорстким. Їх було 13, і всі вони залишилися там у посадці”, — згадує Юрій. Найважчим періодом він вважає бої за Дементіївку влітку 2022 року, коли підрозділ втратив командира роти та командира взводу. “Це була болісна втрата, проте вона додала нам рішучості під час контрнаступу. Згодом ми вибивали ворога у районі Козачої Лопані, захопивши трофеї та полонених”, — говорить він. Після цього підрозділ брав участь у боях за Козачу Лопань, де українські військові вибили ворога та захопили трофеї. Наразі Юрій служить у сержантському складі 5-ї Слобожанської бригади, його підрозділ забезпечує роботу пунктів управління та безпеку військових на Південно-Слобожанському напрямку. Нагадаємо, що до Дня Національної гвардії України військові 5-ї Слобожанської бригади «Скіф» розповіли, що мотивує їх продовжувати службу та боротися проти російських військ.