Позивний військового — Спас. Він родом із Дніпра і ще у 2014 році приєднався до Збройних сил України. За роки служби пройшов через поранення, а до нинішнього підрозділу служив у танковій бригаді у складі піхотного батальйону. Про це повідомив Слобідський край із посиланням на 43-тю окрему механізовану бригаду.
Нині у складі 43-ї окремої механізованої бригади він боронить українське небо на Харківщині. Каже, що ця робота зовсім не схожа на комп’ютерну гру чи симуляцію, адже тут кожна помилка може коштувати надто дорого.
За словами Спаса, найважче — вчасно помітити ціль. Радар може показувати одне, а реальна висота польоту — відрізнятися. Далі починається справжнє полювання: потрібно зорієнтуватися, наздогнати ціль і уразити її. Хвилювання з часом змінюється холодним розрахунком.
Він переконаний, що справжні бойові навички приходять лише під час бою. Кожен бойовий виліт стає новим уроком. Важливою Спас вважає і команду: попри різні характери та звички, саме разом військові стають силою.
За час повномасштабної війни безпілотники стали очима й руками українських захисників. За словами Спаса, сьогодні без дронів виконувати бойові завдання вже неможливо. Кожен збитий ворожий «шахед», каже він, може означати врятоване людське життя.