Площа кімнати напряму впливає на тип настінної сушарки, її довжину та спосіб кріплення. Для ванної, балкона або ніші такий варіант зручний тим, що не займає підлогу й підходить для щоденного використання. На ньому можна сушити рушники, футболки, дитячі речі, легку постільну білизну та інший одяг або домашній текстиль.
Для ванної до 4 м² краще обирати складну або розсувну модель шириною 60–80 см. Вона не заважає проходу й підходить для невеликого прання після одного циклу пральної машини. Якщо вентиляція слабка і речі сохнуть довго, між прутами потрібна більша відстань.
Для балкона 4–6 м² підійде сушарка шириною 100–120 см. Вона вміщує більше одягу, але не перекриває доступ до вікна. У вузькій лоджії зручні моделі, що складаються до стіни після використання.
Перед купівлею слід виміряти не лише стіну, а й простір перед нею. Якщо сушарка розміщена над ванною, речі не заважатимуть під час прибирання. Для коридору або комори краще обирати компактну модель, що повністю складається до стіни.
Надійність залежить від правильного монтажу. У бетонній або цегляній стіні стандартні дюбелі тримають добре. Для гіпсокартону потрібне посилене кріплення або монтаж у профіль, оскільки мокра білизна створює помітне навантаження.