Як допомогти рідним виїхати з прифронтової зони: поради психолога

У прифронтових та деокупованих громадах Харківщини питання евакуації залишається складним, особливо для літніх людей, які часто відмовляються покидати дім. Керівниця Центру життєстійкості в Циркунах, психолог Юлія Соколенко, пояснює, що головна причина відмови – страх невизначеності. Це не впертість, а страх за себе, за дітей, за рідних. Дім залишається останньою опорою і відчуттям безпеки, навіть якщо навколо небезпечно. Найпоширеніша помилка родичів – тиск, що посилює опір. Важливо дати можливість висловити страхи, не заперечувати емоції і показати, що її чують. Універсального способу переконати немає, адже кожна людина реагує по-різному. Важливі спокій, упевненість і конкретика. Людина повинна чітко розуміти, куди вона їде, де житиме, хто допоможе з речами, хто закриє дім. Страх поступово зменшується з появою плану. Особливо складно переконати літніх людей, які залишаються самі, тоді як їхні діти далеко. Важливо демонструвати турботу та повагу до їхнього вибору. У родинах із дітьми додатковим аргументом може стати безпека і розвиток дитини. Люди починають бачити, що це не про втрату, а про шанс на краще і безпечніше життя. Важливо підкреслювати тимчасовість рішення, особливо для літніх людей, які бояться втратити зв’язок із домом. Евакуація – це можливість зберегти здоров’я і життя.